В нашому селі Старий Білоус в післяреформений час була збудована церковнопарафіяльна школа. Складалась вона з однієї класної кімнати і квартири вчителя. Це була трирічна школа, де навчалися діти чотирьох населених унктів: сучасної Рад.Слободи, Льгова, С.Подусівки і Старого Білоуса. В школі працювали два вчителі. У 1908 році земською управою на посаду вчителя призначено Березовську Марію Федорівну. Про свою роботу вона пише:" Якщо один клас читає або рахує, два інші класи працюють самостійно". Навчальний рік починався з 1 жовтня і закінчувався 30 квітня. З першого травня учні третього класу складали екзамени. Постійного контингенту навчаючих не бул, відвідування було погане, особливо взимку. Умови життя людей були важкі, батьки не могли взути і одягнути дітей і тому багато залишало школу.
Після революційних подій 1917 року навчально-матеріальна база школи покращилась. Навчання проходило в двох приміщеннях: бувшої школи і в приміщенні Березовського. Вчителями школи тоді були: Дудік Степан Йосипович і Кончанівська Ганна Іванівна. В1923 році був перший випуск учнів 3-го класу і було прийнято 32 учні до першого класу. Була створена школа для дорослих, в якій навчалося понад 50 чоловік.
В 1932 році початкова школа була реорганізована в неповно-середню а директором школи призначено Левицького Павла Петровича. Школу відвідували діти Р.Слободи, Льгова,Подусівки і С Білоуса. Два будинки шкільного приміщення не могли вмістити всіх учнів і тому за рішенням сільської Ради школі був переданий попівський будинок.
В 1934 році вчительський колектив поповнився новими вчителями: подружжям Ніговських БОРИС Олександрович і Тамара Миколаївна, Гребельний Григорій Григорович і Садченко Яків Демидович.
У 1938 році колгосп " Більшовик", сільська Рада розпочали будівництво нової школи і вже у 1939 році розпахнула двері нова школа з шести класних кімнат. Шкільне приміщення розширилось, але всіх учнів виістити було неможливо, тому навчання проходило в дві зміни.
В 1939 році неповно-середня школа реорганізована в середню. Колектив учителів нараховував у своєму складі 17 чоловік.
Про те мирне навчання у школі було перерване Великою Вітчизняною війною. Так і не змогла зробити свого першого випуску середня школа.
Після війни в тяжких умовах розпочали роботу вчителі. Один шкільний будинок був зруйнований, а два інші в аварійному стані: вікна побиті, груби розвалені, дах вимагав капітального ремонту.
В 1944 році завучем школи призначено Кокареву Олександру Володимирівну, яка відзначалася своєю чесністю, справедливістю.Всією душею вона віддалася роботі школи. Пізніше Олександра Володимирівна стала директором школи. Всюди встигала побути і все зробити і в школі, і в колгоспі, і серед колгоспників.
В 1952 році Старобілоуська школа реорганізована в середню, в якій навчалися діти семи населенних пунктів: Киянки, Павлівки, Р.Слободи, Ільгова, Н.Білоуса,Подусівки.
З 1961 року навчання в школі стало в одну зміну. Зросла матеріальна база, створені класи - кабінети хімії, фізики. В 1966-1967 навчальному році здано в експлуатацію приміщення майстерні.
З 1960 року директором школи працює Гора Харитон Полікарпович. І нова майстерня і водяне опалення - було зроблено під його керівництвом. Всього учнівського контингенту нараховувалось 365 чоловік.
Не кращі часи настали наприкінці 90-х років для нашої школи, коли в суспільстві панує економічна, політична криза, але педагогічний колектив намагається в повній мірі виконувати ті завдання які покладаються на нього. Завдяки наполегливості директора школи Музиченка Василя Павловича проведено газове опалення, в естетичному плані переобладнано шкільну їдальню, класні кімнати і коридор, планується будівництво нової школи.